повсякчас

ПОВСЯКЧА́С, присл. Постійно, завжди.

— Ми його, нашого любого товариша, будемо повсякчас ізгадувати добрим словом у своїй громаді (Гр., II, 1963, 466);

Повсякчас, навіть коли Україну злії люди робили для її дітей мачухою, і тоді вона залишалася дорогою вірним її синам (Панч, На калин. мості, 1965, 279);

// У будь-який момент; будь-коли.

Молодіж інакше вже дивиться на це діло: — Як сидять, каже, на віру, то чоловік жінку більш любить та жалує, бо вона його може повсякчас покинути… (Коцюб., І, 1955, 45);

По той бік шосе.. стоїть радіомовна станція.. Повсякчас вона готова передати військам історичну звістку про капітуляцію фашизму (Гончар, III, 1959, 413).

Значення в інших словниках

1. повсякчас — повсякча́с прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. повсякчас — пр., постійно, ЗАВЖДИ, повсякденно, повсякчасно; (хоч коли) будь-коли.  Словник синонімів Караванського
3. повсякчас — див. безперервно; завжди  Словник синонімів Вусика
4. повсякчас — присл. Постійно, завжди. || У будь-який момент; будь-коли. Нині, повсякчас і на віки вічні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. повсякчас — Повсякча́с, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. повсякчас — ПОВСЯКЧА́С, присл. Постійно, завжди. – Ми його, нашого любого товариша, будемо повсякчас ізгадувати добрим словом у своїй громаді (Б.  Словник української мови у 20 томах
7. повсякчас — БУ́ДЬ-КОЛИ (у будь-який час), АБИ́КОЛИ, ПОВСЯКЧА́С, ХОЧ КОЛИ́ розм.; КОЛИ́ ЗАВГО́ДНО розм., КОЛИ́-БУДЬ розм. рідше, КОЛИ́-ПОПА́ЛО (КОЛИ́ ПОПАДЕ́) розм., КОЛИ́ ХО́ЧЕШ (ХО́ЧЕТЕ і т. ін.) розм., КОЛИ́ ПРИЙШЛО́СЯ (КОЛИ́ ПРИ́ЙДЕТЬСЯ) розм.  Словник синонімів української мови