повторювати
ПОВТО́РЮВАТИ, юю, юєш і ПОВТОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОВТОРИ́ТИ, торю́, то́риш, док., що.
1. Говорити, писати і т. ін. знову, ще раз те ж саме.
Це був приємний наказ, і його не треба було повторювати двічі (О. Іваненко);
Вже я раз виражала [висловлювала] свої думки з поводу [з приводу] “київських свят”, то що вже повторяти знов (Леся Українка);
– Що за чудесний вид, – повторив хлопець по хвилі (І. Франко);
– Я не бачив ніколи ні одного робітника з маєтку Гальванеску, – вперто повторив дід (Ю. Смолич);
// Проказувати слідом за ким-небудь.
Уста мого сусіда, ледь-ледь ворушилися, повторюючи її слова... (Іван Ле);
Кладе дитя поклони .. Та молитву після діда Повторяє в тишині (П. Грабовський);
– За Січ! – промовили тихо старі, моргнувши сивим вусом. – За Січ! – стрепенувшись, як молоді соколи, повторили молодці (О. Довженко);
// Переказувати чиїсь слова.
– Нема тепер панської – є наша земля, – не помічає Тимофій, що повторює слова Мірошниченка (М. Стельмах);
– Роби як знаєш, – сказала [мати], – що мені переказали, те й я тобі повторила (Ю. Яновський);
// тільки недок. Часто говорити, згадувати що-небудь.
Ми любимо повторювати слова Глінки, що музику .. творить народ, а композитори лише аранжують її (М. Рильський);
Повторяла [Краньцовська] кілька раз, що вона для Славка застара (Л. Мартович);
// Відтворювати якісь звуки (про луну).
Ов-ов-ов!.. – одзиваються збуджені гори... га-га-га! .. – повторюють в тривозі далекі верхи (М. Коцюбинський).
2. Робити знову, ще раз те ж саме.
Наступного, 1614 року, козаки здійснили два походи. Щоправда, весняний був невдалий .. Проте влітку на 40 чайках вони повторили похід (з наук.-попул. літ.);
// Виконувати ще раз (музичний або літературний твір, частину його).
Гіта .. грає на скрипці, повторюючи невтомно той самий бурхливий і блискучий пасаж, що раптом змінюється пристрасною й сумною мелодією (І. Кочерга);
Зурна повторяла один і той самий голос, монотонний, невиразний (М. Коцюбинський);
// Наслідувати чиї-небудь рухи, дії і т. ін.
Знаками питає [Мартіан] Міна, де він узяв таблицю. Той показує на браму і повторює ті рухи, що робив йому воротар (Леся Українка);
Тоня невідлучно пробирається за ним, стараючись, мов слухняна альпіністка, точно повторювати кожен його рух (О. Гончар);
Ведмідь ще раз здивував усю команду. Він повторив точно те, що зробив Гриць: вчепився лапами за трапик і спокійнісінько виліз на палубу (Д. Ткач);
// Бути цілком подібним до кого-, чого-небудь, схожим на когось, щось.
– Дуже часто діти повторюють своїх батьків. Засвоюють їхні звички, їх принципи, їх мораль (В. Логвиненко).
3. Відновлювати в пам'яті раніше вивчене, засвоєне.
Учитель порадив, як нам треба повторювати те, що вже вивчено, як краще засвоїти правила (О. Донченко);
Перейшов [Грицько] думками на географію й став конспективно повторяти її від початку до краю (С. Васильченко);
Сьогодні .. не вчили нічого нового, тільки трохи повторили (О. Іваненко).
Словник української мови (СУМ-20)