повідкладати

ПОВІДКЛАДА́ТИ, а́ю, а́ш, док., що.

1. Відкласти все або багато чого-небудь.

2. перен. Залишити слід, накласти відбиток на всіх або багатьох.

Так ось як іде час, ось які сліди повідкладало життя на колишніх його комсомолках... (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. повідкладати — повідклада́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повідкладати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Відкласти все чи багато чого-небудь. 2》 перен. Залишити слід, накласти відбиток на всіх чи багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повідкладати — ПОВІДКЛАДА́ТИ, а́ю, а́ш, док., перех. 1. Відкласти все або багато чого-небудь. 2. перен. Залишити слід, накласти відбиток на всіх або багатьох. Так ось як іде час, ось які сліди повідкладало життя на колишніх його комсомолках… (Гончар, Тронка, 1963, 211).  Словник української мови в 11 томах
4. повідкладати — Повідклада́ти, -да́ю, -єш гл. Отложить (во множествѣ).  Словник української мови Грінченка