повіко

ПОВІ́КО див. пові́ки².

Значення в інших словниках

1. повіко — пові́ко іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. повіко — див. повіки II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повіко — не змика́ти (не стуля́ти) / не зімкну́ти (не стули́ти) оче́й (пові́к). Зовсім не спати. Цієї ночі він не змикав повік і до самісінького ранку писав (Н. Рибак); Гафія до других півнів не зімкнула очей (В. Бабляк); В довгу, темную нічку невидну Не стулю ні на хвильку очей (Леся Українка).  Фразеологічний словник української мови
4. повіко — ПОВІ́КО див. пові́ки².  Словник української мови в 11 томах