повікувати

ПОВІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм.

Довго прожити; дожити до старості, до кінця віку.

Котрі тянуть з Кобилицю, Би повікували; Котрі тянуть за панами, Би не дочекали! (з думи).

Значення в інших словниках

1. повікувати — повікува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. повікувати — -ую, -уєш, док., розм. Довго прожити; дожити до старості, до кінця віку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повікувати — ПОВІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Довго прожити; дожити до старості, до кінця віку. Котрі тянуть з Кобилицю, Би повікували; Котрі тянуть за панами, ’Би не дочекали! (Укр.. думи.., 1955, 255).  Словник української мови в 11 томах
4. повікувати — Повікува́ти, -ку́ю, -єш гл. Долго жить. Вх. Зн. 50.  Словник української мови Грінченка