повінчання

ПОВІ́НЧАННЯ, я, с.

Дія за знач. повінча́ти.

Спродать би то та молодій Купить хустиночку до речі, Та й за повінчання Оддать (Т. Шевченко).

Значення в інших словниках

1. повінчання — пові́нчання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. Повінчання — див. Таїнство Вінчання  Словник церковно-обрядової термінології
3. повінчання — -я, с. Дія за знач. повінчати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. повінчання — ПОВІ́НЧАННЯ, я, с. Дія за знач. повінча́ти. Спродать би то та молодій Купить хустиночку до речі, Та й за повінчання Оддать (Шевч., II, 1963, 360).  Словник української мови в 11 томах