1. Словник української мови у 20 томах

повінчання

ПОВІ́НЧАННЯ, я, с.

Дія за знач. повінча́ти.

Спродать би то та молодій Купить хустиночку до речі, Та й за повінчання Оддать (Т. Шевченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повінчання — пові́нчання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. Повінчання — див. Таїнство Вінчання Словник церковно-обрядової термінології
  3. повінчання — -я, с. Дія за знач. повінчати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. повінчання — ПОВІ́НЧАННЯ, я, с. Дія за знач. повінча́ти. Спродать би то та молодій Купить хустиночку до речі, Та й за повінчання Оддать (Шевч., II, 1963, 360). Словник української мови в 11 томах