повінчання

пові́нчання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Повінчання — див. Таїнство Вінчання Словник церковно-обрядової термінології
  2. повінчання — -я, с. Дія за знач. повінчати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повінчання — ПОВІ́НЧАННЯ, я, с. Дія за знач. повінча́ти. Спродать би то та молодій Купить хустиночку до речі, Та й за повінчання Оддать (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
  4. повінчання — ПОВІ́НЧАННЯ, я, с. Дія за знач. повінча́ти. Спродать би то та молодій Купить хустиночку до речі, Та й за повінчання Оддать (Шевч., II, 1963, 360). Словник української мови в 11 томах