Повінчання

Значення в інших словниках

1. повінчання — пові́нчання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. повінчання — -я, с. Дія за знач. повінчати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повінчання — ПОВІ́НЧАННЯ, я, с. Дія за знач. повінча́ти. Спродать би то та молодій Купить хустиночку до речі, Та й за повінчання Оддать (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
4. повінчання — ПОВІ́НЧАННЯ, я, с. Дія за знач. повінча́ти. Спродать би то та молодій Купить хустиночку до речі, Та й за повінчання Оддать (Шевч., II, 1963, 360). Словник української мови в 11 томах