повісмо

ПОВІ́СМО, а, с.

1. Пучок оброблених конопель або льону, готовий для прядіння, а також одержана з нього пряжа.

Молодиці поприходили до Онисі Степанівни й розібрали все прядиво, всі повісма конопель та льону (І. Нечуй-Левицький);

Витіпала жменю [плосконі] Ониська, потім гарненько повісмо нею зв'язала (А. Головко);

// Пасмо.

Кімнатка старого Гільзе .. Довгі повісма вовни висять по всіх усюдах (Леся Українка);

З-під капелюха вибивалося повісмо білого волосся (Ю. Збанацький);

* Образно. Вітер з гулом роздмухує полум'я, і воно бурхає жаркими повісмами з дверей (О. Гончар);

* У порівн. Ось мене стрічає жінка – Сиві, як повісмо, коси (Д. Павличко).

2. заст. Міра прядива.

[Комашиха:] Я принесла вам, свахо, чотири повісма прядива, що колись позичала (М. Кропивницький);

– А чи багато напряли, Прісько? – Повісом з сорок з дочками напряла, – відповіла Пріська (Ф. Бурлака).

Значення в інших словниках

1. повісмо — Повісма, пові́смо: — пучок оброблених конопель або льону, готовий для прядіння, а також одержана з нього пряжа [47] — пучок оброблених конопель або льону, готовий до прядіння, а також одержане з нього прядиво; пасмо; міра прядива [44-1] — тут...  Словник з творів Івана Франка
2. повісмо — пові́смо іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. повісмо — -а, с. 1》 Пучок оброблених конопель або льону, готовий для прядіння, а також одержана з нього пряжа. || Пасмо. 2》 заст. Міра прядива.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. повісмо — Пові́смо, -ма, -му; -ві́сма, -ві́сом  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. повісмо — ПА́СМО (пучок волосся), ЖМУТ, ПОВІ́СМО, ПРЯ́ДКА, СТА́ЛКА (СТА́ЛЬКА) розм., СТАЛЬ діал. (довгого волосся). Уклін земний земній твоїй утомі І сивим пасмам серед чорних кіс! (М. Рильський); Вибився з-під картуза крилом грака жмут волосся (А.  Словник синонімів української мови
6. повісмо — ПОВІ́СМО, а, сер. 1. Пучок оброблених конопель або льону, готовий для прядіння, а також одержана з нього пряжа. Молодиці поприходили до Онисі Степанівни й розібрали все прядиво, всі повісма конопель та льону (Нечуй-Левицький, III, 1956, 87)...  Словник української мови в 11 томах
7. повісмо — Повісмо, -ма с. Связка пеньки или льна въ 10 или 12 жмѣнь. Вас. 200. Чуб. 408. Шух. І. 148. От баба дала дідовій дочці повісмо конопель, щоб вона за ніч спряла. Рудч. Ск. II. 51. ум. повісемце. Гол. Од. 36.  Словник української мови Грінченка