повія
ПОВІ́Я, ї, ж.
Жінка, що займається проституцією; проститутка.
По улиці шукала безголів'я, Повія вешталась одна. Куди приткнути тіло їй продажне, Коли таких цурається весь світ? (П. Грабовський);
Десь на розі сестриця з квітками (а ноженята босі порепані...) заробляє на молоко для мами – у п'ятнадцять років – повія... (В. Сосюра).
Словник української мови (СУМ-20)