повія

ПОВІ́Я, ї, ж. Жінка, що займається проституцією; проститутка.

По улиці шукала безголів’я, Повія вешталась одна. Куди приткнути тіло їй продажне, Коли таких цурається весь світ? (Граб., І, 1959, 500);

Десь на розі сестриця з квітками (а ноженята босі порепані…) заробляє на молоко для мами — у п’ятнадцять років — повія… (Сос., І, 1957, 269).

Значення в інших словниках

1. повія — пові́я іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. повія — Паплюга, лахудра, шльондра, підтіпанка, повійниця, діптянка, придзиґльованка, ПРОСТИТУТКА, р. розтрибуха, розтіпаха, вул. лярва, з. хльорка.  Словник синонімів Караванського
3. повія — Блудниця, вулична, гетера, гріховодниця, гулянда, гуляща, давачка, димтянка (від "димен" — вітер), димчанка, дзюндзя, каламутниця, курва, ласота, латана, лошичка, лошиця, лярва, льондра, мандрьоха, наложниця, нашийниця, невірниця, паплюга, паскудниця...  Словник синонімів Вусика
4. повія — -ї, ж. Жінка, що займається проституцією; проститутка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. повія — Пові́я, -ві́ї, -ві́єю; пові́ї, -ві́й  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. повія — ПОВІ́Я, ї, ж. Жінка, що займається проституцією; проститутка. По улиці шукала безголів'я, Повія вешталась одна. Куди приткнути тіло їй продажне, Коли таких цурається весь світ? (П. Грабовський); Десь на розі сестриця з квітками (а ноженята босі порепані..  Словник української мови у 20 томах
7. повія — син. бікса, бедка, бублик, кадра, катакомба, клізма, курва, мочалка, нічний метелик, свердловина, скотина, скотинка, сонце, халява, чума, шалава, шмара. висококласна: еммануель. вокзальна повія: банова бікса. молода: батон; дівчина 96 проби.  Словник жарґонної лексики української мови
8. повія — ПОВІ́Я (жінка, що займається проституцією), ПРОСТИТУ́ТКА, ЖІ́НКА ЛЕГКО́Ї ПОВЕДІ́НКИ, ПА́ПЛЮГА лайл., ХЛЬО́РКА лайл., ПОВІ́ЙНИЦЯ заст., КУРТИЗА́НКА заст., КОКО́ТКА заст., ЛОРЕ́ТКА заст. Колись і він чекав своєї неземної любові..  Словник синонімів української мови
9. повія — Повія, -вії ж. = повійниця. Мир. ХРВ. 313. Мабуть назнав десь повію всесвітню та й віється. Мир. ХРВ. 324.  Словник української мови Грінченка