1. Словник української мови у 20 томах

повія

ПОВІ́Я, ї, ж.

Жінка, що займається проституцією; проститутка.

По улиці шукала безголів'я, Повія вешталась одна. Куди приткнути тіло їй продажне, Коли таких цурається весь світ? (П. Грабовський);

Десь на розі сестриця з квітками (а ноженята босі порепані...) заробляє на молоко для мами – у п'ятнадцять років – повія... (В. Сосюра).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повія — пові́я іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. повія — Паплюга, лахудра, шльондра, підтіпанка, повійниця, діптянка, придзиґльованка, ПРОСТИТУТКА, р. розтрибуха, розтіпаха, вул. лярва, з. хльорка. Словник синонімів Караванського
  3. повія — Блудниця, вулична, гетера, гріховодниця, гулянда, гуляща, давачка, димтянка (від "димен" — вітер), димчанка, дзюндзя, каламутниця, курва, ласота, латана, лошичка, лошиця, лярва, льондра, мандрьоха, наложниця, нашийниця, невірниця, паплюга, паскудниця... Словник синонімів Вусика
  4. повія — -ї, ж. Жінка, що займається проституцією; проститутка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. повія — Пові́я, -ві́ї, -ві́єю; пові́ї, -ві́й Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. повія — син. бікса, бедка, бублик, кадра, катакомба, клізма, курва, мочалка, нічний метелик, свердловина, скотина, скотинка, сонце, халява, чума, шалава, шмара. висококласна: еммануель. вокзальна повія: банова бікса. молода: батон; дівчина 96 проби. Словник жарґонної лексики української мови
  7. повія — ПОВІ́Я (жінка, що займається проституцією), ПРОСТИТУ́ТКА, ЖІ́НКА ЛЕГКО́Ї ПОВЕДІ́НКИ, ПА́ПЛЮГА лайл., ХЛЬО́РКА лайл., ПОВІ́ЙНИЦЯ заст., КУРТИЗА́НКА заст., КОКО́ТКА заст., ЛОРЕ́ТКА заст. Колись і він чекав своєї неземної любові.. Словник синонімів української мови
  8. повія — ПОВІ́Я, ї, ж. Жінка, що займається проституцією; проститутка. По улиці шукала безголів’я, Повія вешталась одна. Куди приткнути тіло їй продажне, Коли таких цурається весь світ? (Граб. Словник української мови в 11 томах
  9. повія — Повія, -вії ж. = повійниця. Мир. ХРВ. 313. Мабуть назнав десь повію всесвітню та й віється. Мир. ХРВ. 324. Словник української мови Грінченка