пов'ючений
ПОВ'Ю́ЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до пов'ю́чити.
Ой стоять коні да попутані, пов'ючені (з думи);
// пов'ю́чено, безос. пред.
Коли вже все було пов'ючено на коней та на вози, Андрущенко та Тишко звеліли зарізать кілька баранців та дві корови (Д. Мордовець).
Словник української мови (СУМ-20)