поганючий
ПОГАНЮ́ЧИЙ, а, е, розм.
Дуже поганий.
Сам же батько, хоч і мав вигляд переодягненого у поганючу одежу артиста імператорських театрів, співати не вмів (О. Довженко);
– Недарма зранку в мене долоня свербіла, а воно-таки доведеться чарку горілки випити. І поганюча ж вона, і гірка, а от люблю її (А. Шиян).
Словник української мови (СУМ-20)