погляд
ПО́ГЛЯД, у, ч.
1. Спрямованість, скерованість зору на кого-, що-небудь.
Всіх погляди звернулися на обличчя Сави (О. Кобилянська);
Данило і Тося похилили голови і втупили погляди в землю, ховаючи очі від людей (Ю. Смолич);
* Образно. У невеличке надвірне віконечко заглядав світ рожевим поглядом (Панас Мирний);
// Вираз очей, манера дивитися.
Нема в його ні того ніжного слова, ні того люб'язного погляду, що веселить дівоче серце (П. Куліш).
2. Думка, судження про що-небудь.
Отець Альойзій говорив іще довгенько, заки висказав свої погляди на виборчу справу (Л. Мартович);
[Шевченко:] Релігія, на його думку, надихає велич людині. Ну, а я з цим поглядом не згоден (П. Тичина);
Прохір Сидорович Марковський мав свої погляди на людську чесноту (Іван Ле);
// тільки мн. Система переконань, уявлень; світогляд, світосприймання.
Має [мати] добрий смак, .. любить літературу і штуку, поглядів поступових (М. Коцюбинський);
Та як же могло Романове серце, живучи поглядами своїх дідів і батьків та пісенним світом, легко, з грубими жартами .. підходити до незбагненної дівочої душі? (М. Стельмах).
(1) Глибо́кий по́гляд (зір) – дуже виразний, вдумливий погляд.
Як я люблю твій образ дорогий... І голос твій, і погляд твій глибокий, Як я люблю тебе, о друже мій (з народної пісні);
Глибоким зором просторінь і час Він прозирав, немов стрілець діброву (М. Рильський);
Зверта́ти / зверну́ти о́чі (о́ко, по́гляд, по́гляди, зір і т. ін.) див. зверта́ти;
Обмі́нюватися / обміня́тися по́глядом (по́глядами) див. обмі́нюватися;
Одаро́вувати по́глядом (усмі́шкою і т. ін.) див. одаро́вувати;
(2) Скісни́й по́гляд – погляд, спрямований убік.
Крадькома кидав [директор] скісні погляди правобіч і лівобіч (П. Загребельний);
Спиня́тися / спини́тися по́глядом див. спиня́тися;
Спітка́тися з по́глядом див. спітка́тися;
Сте́жити очи́ма (по́глядом) див. сте́жити;
Стика́тися / зіткну́тися по́глядом (очи́ма) див. стика́тися;
Упира́тися / упе́ртися очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.) див. упира́тися¹;
Упира́ти / упе́рти о́чі (по́гляд, зір і т. ін.) див. упира́ти¹.
◇ Блука́ти (блуди́ти) / поблука́ти (поблуди́ти) очи́ма (по́глядом) див. блука́ти;
Вбира́ти очи́ма (в о́чі, по́глядом, зо́ром) див. вбира́ти¹;
Відво́дити / відвести́ по́гляд (зір) див. відво́дити;
Відрива́ти / відірва́ти о́чі (по́гляд) див. відрива́ти¹;
Впива́тися / впи́тися (вп'ясти́ся) очи́ма (по́глядом, зо́ром) див. впива́тися¹;
Вп'я́лювати (вту́плювати, встро́млювати, рідко впина́ти і т. ін.) / вп'я́лити (вту́пити, встроми́ти, вп'ясти́ і т. ін.) о́чі (по́гляд, зір) див. вп'я́лювати;
Вту́питися (вп'я́литися, вли́пнути, втелю́щитися) / вту́плюватися (вп'я́люватися, влипа́ти, втелю́щуватися) очи́ма (по́глядом) див. вту́плюватися;
(3) Вту́питися по́глядом (д) див. вту́плювати;
Затри́мувати (зупиня́ти) / затри́мати (зупини́ти) по́гляд (о́чі) див. затри́мувати;
Затри́муватися (зупиня́тися) / затри́матися (зупини́тися) по́глядом див. затри́муватися;
(4) Затри́мується (зупиня́ється, спиня́ється) / затри́мався (зупини́вся, спини́вся) по́гляд чий, кого – хто-небудь пильно дивиться, задивляється на когось, щось.
Ганні тепер лише тридцять, і на ній завжди затримуються погляди зустрічних (Ю. Шовкопляс);
Його погляд весь час спинявся на великому циферблаті хронометра: як обурливо повільно, неможливо повільно тягнеться час! (В. Владко);
Професор Лаптєв спускається до каюти і починає складати речі, його погляд зупиняється на тоненькій книжечці (М. Дашкієв);
Його погляд затримався лише на одному заголовку (Любко Дереш);
Зво́дити / звести́ о́чі (по́гляд) див. зво́дити;
Зір (по́гляд) то́не <�О́чі то́нуть> див. зір;
Зни́зувати / зниза́ти очи́ма (по́глядом) див. зни́зувати²;
Зніма́ти (здійма́ти) / зня́ти (здійня́ти) о́чі (по́гляд) див. зніма́ти;
(5) З пе́ршого по́гляду – одразу ж.
Наташа сподобалась йому з першого погляду (О. Гончар);
(6) З по́гляду:
а) (кого) на думку кого-небудь.
“Біла Пустеля” [кінокартина] майже безфабульна річ – з погляду критика тридцятих років (Ю. Яновський);
б) (чого, якого) стос. до чого, з боку чого.
Пролог мені дуже сподобався в першім уступі.., навіть нічого не можу сказати з погляду стилю (Леся Українка);
(7) З усі́х по́глядів <�З уся́кого по́гляду> – повністю, детально враховуючи всі моменти.
Вони [учні] були мені з усякого погляду ближчими й милішими, ніж мої колеги-учителі (О. Довженко);
Семен Григорович звик кожну річ і кожне явище оцінювати всебічно, з усіх поглядів (Л. Дмитерко);
Зустріча́ти / зустрі́нути (зустрі́ти) по́гляд див. зустріча́ти;
Зустріча́тися / зустрі́нутися (зустрі́тися) очи́ма (по́глядом, по́глядами) з ким <�Зустріча́тися / зустрі́нутися (зустрі́тися) з очи́ма (з по́глядом, з по́глядами) чиїми (чиїм), кого> див. зустріча́тися;
(8) З цьо́го (то́го, тако́го і т. ін.) по́гляду – з цих (тих, таких і т. ін.) міркувань.
– З цього погляду ваш юнга-радист ніякої небезпеки не становить (О. Гончар);
Ви дещо проминули, наприклад не громадську лірику у Конопніцької, а вона .. цікава з того погляду, як на ліричних поетах-громадянах відбивається упертість особисто людської натури (Леся Українка);
Ки́дати / ки́нути о́ком (очи́ма, по́гляд, зір і т. ін.) див. ки́дати;
Ко́взати (ко́взатися) / ковзну́ти по́глядом (очи́ма, о́ком) див. ко́взати;
Креса́ти / кресну́ти (кресону́ти) очи́ма (по́глядом) див. креса́ти;
(9) Криви́й по́гляд – підозра, неприязнь.
На криві погляди він волів не зважати (С. Журахович);
Лови́ти / пійма́ти (спійма́ти, злови́ти і т. ін.) по́гляд (рідше о́чі) див. лови́ти;
(10) Лови́ти по́гляди (д) див. лови́ти;
Мі́ряти (змі́рювати, зміря́ти) / змі́ряти (змі́рити) очи́ма (о́ком, по́глядом) див. мі́ряти;
(11) На пе́рший по́гляд (рідше позі́р, взір) – згідно з первісним враженням, на основі поверхового ознайомлення з ким-, чим-небудь.
Ішов справді парубок. На перший погляд, йому, може, літ до двадцятка добиралося (Панас Мирний);
Всі ці люди [члени приймальної комісії] здавалися спокійними тільки на перший погляд і лише тому, що вміли себе тримати (Григорій Тютюнник);
Перша увійшла Зоня, а за нею він. Змінився на перший позір не дуже (О. Кобилянська);
На перший взір він [Юлій] видавався негарним, неповоротким і якимось мовби дивакуватим (Ю. Мушкетик);
Машина пройшла без будь-яких проблем: траса була майже порожня. Хвоста, принаймні на перший взір, не спостерігалось (Б. Олійник);
(12) На по́гляд:
а) (кого, чий) відповідно до чиєї-небудь думки, чийогось переконання.
На її погляд, він був гарний (М. Коцюбинський);
Нічого аморального в його одруженні з Жанною, на погляд Сидора Сидоровича, не було (Л. Дмитерко);
б) на основі першого враження, поверхового ознайомлення.
Була [Орися] навіть трохи старша на погляд од своїх літ (Б. Грінченко);
Не відрива́ти (не відво́дити) / не відірва́ти (не відвести́, заст. не зру́шити) оче́й (по́гляду) див. відрива́ти¹;
Не відрива́ючи (не відво́дячи) оче́й (по́гляду) див. відрива́ти¹;
Не зво́дити (не спуска́ти, не зніма́ти і т. ін.) оче́й (по́гляду) див. зво́дити;
Ни́шпорити / зани́шпорити о́ком (очи́ма, по́глядом і т. ін.) див. ни́шпорити;
[Ні́би] лови́ти очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.) див. лови́ти;
Оббі́гти / оббіга́ти очи́ма (о́ком, по́глядом) див. оббіга́ти;
Обво́дити (огорта́ти) / обвести́ (огорну́ти) очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.) див. обво́дити;
Обдава́ти / обда́ти очи́ма (по́глядом) див. обдава́ти;
Обдаро́вувати / обдарува́ти по́глядом (у́смішкою, по́смішкою і т. ін.) див. обдаро́вувати;
Оберта́ти / оберну́ти [свої́] о́чі (по́гляд, зо́ри і т. ін.) див. оберта́ти;
Обійма́ти (обніма́ти) / обійня́ти (обня́ти) по́глядом (о́ком, очи́ма і т. ін.) див. обійма́ти;
(13) Обкида́ти по́глядом (д) див. окида́ти;
Обма́цувати (ма́цати) / обма́цати (пома́цати) очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.) див. обма́цувати;
Обмі́рювати (обміря́ти) / обмі́ряти очи́ма (о́ком, по́глядом) див. обмі́рювати;
Обпіка́ти (обпа́лювати, опіка́ти і т. ін.) / обпекти́ (обпали́ти, опекти́ і т. ін.) [свої́м] по́глядом (очи́ма, зо́ром) див. обпіка́ти;
Обсипа́ти (осипа́ти) / обси́пати (оси́пати) по́глядом див. обсипа́ти;
Окида́ти / оки́нути о́ком (очи́ма, по́глядом і т. ін.) див. окида́ти;
О́ко (по́гляд, о́чі) спочива́є (спочива́ють, спочива́ло, спочива́ли і т. ін.) / спочи́ло (спочи́ли, спочи́є, спочи́не, спочи́нуть і т. ін.) див. о́ко¹;
Опа́лювати / опали́ти по́глядом (очи́ма і т. ін.) див. опа́лювати;
Опусти́ти (спусти́ти, поту́пити, поста́вити, встроми́ти, ври́ти і т. ін.) / опуска́ти (спуска́ти, ста́вити, встромля́ти, врива́ти і т. ін.) о́чі (по́гляд, зір і т. ін.) [в зе́млю (додо́лу)] див. опуска́ти;
Охопи́ти (обхопи́ти, осягну́ти і т. ін.) о́ком (по́глядом і т. ін.) див. охо́плювати;
О́чі вбира́ють [в се́бе] <�Зір (по́гляд) вбира́є [в се́бе]> див. о́ко¹;
О́чі не відрива́ються <�По́гляд не відрива́ється> див. о́ко¹;
О́чі (по́гляди і т. ін.) схре́щуються (схре́щувалися) / схрести́лися див. о́ко¹;
О́чі (по́гляди) стріча́лися / стрі́нулися (стрі́лися, стрі́тилися) див. о́ко¹;
О́чі (по́гляди) чиї зустріча́лися / зустрі́лися див. о́ко¹;
Па́сти очи́ма (о́ком, зо́ром, по́глядом) див. па́сти¹;
Перебіга́ти / перебі́гти очи́ма (по́глядом) див. перебі́гати;
Перево́дити / перевести́ о́чі (по́гляд) див. перево́дити;
Підво́дити о́чі (по́гляд, зір і т. ін.) див. підво́дити;
Підно́сити / піднести́ о́чі (по́гляд, зір і т. ін.) див. підно́сити;
Побі́гти очи́ма (по́глядом) див. побі́гти;
Пово́дити / поводи́ти (повести́) очи́ма (о́ком, по́глядом і т. ін.) див. пово́дити¹;
Поглина́ти очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.) див. поглина́ти;
(14) По́гляд відпочива́є на кому – чому – хто-, що-небудь настільки гарний, (гарне), що на них приємно дивитися.
Це повинна бути людина розумна й авторитетна, знатного походження; обов'язково вродливець, аби на ньому відпочивав її погляд (М. Слабошпицький);
(15) По́гляд (зір) прикипа́є / прикипі́в чий, до кого – чого. – хто-небудь невідступно, пильно дивиться на кого-, що-небудь.
Ганна Іванівна злісно закусила губу. Її погляд прикипів до .. Лариних очей (Ю. Шовкопляс);
(16) По́гляд не схо́див з кого – чого – те саме, що О́чі не схо́дили (див. о́ко¹);
Подарува́ти по́гляд (у́смі́шку і т. ін.) див. подарува́ти;
Полосну́ти по́глядом див. полосну́ти;
Пори́ну́ти зо́ром (по́глядом, очи́ма) див. порина́ти;
Прикипа́ти / прикипі́ти очи́ма (по́глядом, зо́ром) див. прикипа́ти;
Припа́сти очи́ма (зо́ром, по́глядом) див. припада́ти;
Прироста́ти очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.) див. прироста́ти;
Притяга́ти (притя́гувати) [до се́бе] о́чі (по́гляд, зір і т. ін.) див. притяга́ти;
Прово́дити / прове́сти очи́ма (по́глядом) див. прово́дити;
Проїда́ти по́глядом (очи́ма) див. проїда́ти;
Пройма́ти / пройня́ти о́ком (очи́ма, зо́ром, по́глядом) див. пройма́ти;
Прома́цувати / прома́цати очи́ма (по́глядом) див. прома́цувати;
Промі́рювати (проміря́ти) / промі́ряти очи́ма (о́ком, по́глядом, по́глядами) див. промі́рювати;
Прони́зувати (прошива́ти) / прониза́ти (проши́ти) очи́ма (по́глядом) див. прони́зувати;
Пропіка́ти / пропекти́ очи́ма (по́глядом) див. пропіка́ти;
Простроми́ти по́глядом (очи́ма) див. простро́млювати;
Пуска́ти / пусти́ти о́ко (по́гляд) див. пуска́ти;
Свердли́ти (діря́вити) / посвердли́ти очи́ма (по́глядом) див. свердли́ти;
(17) Скида́ти по́гляд (д) див. скида́ти;
Скида́ти / ски́нути о́ком (очи́ма, по́глядом, зо́ром і т. ін.) див. скида́ти;
(18) Ски́нути по́гляд (д) див. скида́ти;
Скі́льки сяга́в / сягне́ зір (по́гляд, о́ко) див. зір;
Ско́взати / сковзну́ти очи́ма (по́глядом) див. ско́взати;
Ско́рим по́глядом окида́ти / оки́нути див. окида́ти;
(19) Спопеля́ючий по́гляд – погляд, що виражає ненависть, презирство, гнів.
– Так, – відповіла я, зухвало витримуючи її спопеляючий погляд. – Я хочу їсти (Ірина Вільде);
Стріля́ти (стри́гти) / стре́льнути (стригну́ти) очи́ма (о́ком, рідше по́глядом) див. стріля́ти;
Стріча́ти / стрі́нути (стрі́ти) по́глядом (по́гляд) див. стріча́ти;
Стріча́тися / стрі́нутися (стрі́тися) з очи́ма (по́глядом, по́глядами) див. стріча́тися;
Схрести́ти по́гляди див. схре́щувати;
То́не зір у зо́рі (по́гляд у по́гляді) див. зір;
Топи́ти о́чі (по́гляд, зір) <�Зато́плювати (затопля́ти) зір> див. топи́ти³;
Учепи́тися по́глядом (очи́ма) див. учепи́тися;
Хова́ти / схова́ти о́чі (по́гляд) див. хова́ти¹;
Чарува́ти зір (по́гляд, о́чі) див. чарува́ти;
Шпига́ти по́глядом див. шпига́ти;
Шпигну́ти по́глядом див. шпигну́ти.
Словник української мови (СУМ-20)