погляд —
по́гляд іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
погляд —
(очей) позирк, позір, зір; (на що) точка зору, розуміння чого, уявлення про; мн. ПОГЛЯДИ, ПЕРЕКОНАННЯ; світогляд.
Словник синонімів Караванського
погляд —
[погл'ад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў
Орфоепічний словник української мови
погляд —
-у, ч. 1》 Спрямованість, скерованість зору на кого-, що-небудь. || Вираз очей, манера дивитися. Відводити погляд. Зустрічатися поглядом. 2》 Думка, судження про що-небудь. || тільки мн. Система переконань, уявлень; світогляд, світосприймання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
погляд —
ПО́ГЛЯД, у, ч. 1. Спрямованість, скерованість зору на кого-, що-небудь. Всіх погляди звернулися на обличчя Сави (О. Кобилянська); Данило і Тося похилили голови і втупили погляди в землю, ховаючи очі від людей (Ю. Смолич); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
погляд —
блука́ти (блуди́ти) / поблука́ти (поблуди́ти) очи́ма (по́глядом) перев. по чому. Переводити погляд з одного предмета на інший, не спиняючися ні на чому.
Фразеологічний словник української мови
погляд —
ДУ́МКА (продукт мислення; те, що сповнює чиюсь свідомість), ДУ́МА, МИСЛЬ, ГА́ДКА, МІРКУВА́ННЯ, ІДЕ́Я, ПО́МИСЕЛ (ПО́МИСЛ) книжн., ДУ́МОНЬКА фольк.; ОЦІ́НКА, СУ́ДЖЕННЯ, ВРА́ЖЕННЯ, ПО́ГЛЯД, РОЗУМІ́ННЯ, ПОНЯ́ТТЯ, ПЕРЕКОНА́ННЯ, ТВЕ́РДЖЕННЯ, ГО́ЛОС зі сл.
Словник синонімів української мови
погляд —
ПО́ГЛЯД, у, ч. 1. Спрямованість, скерованість зору на кого-, що-небудь. Всіх погляди звернулися на обличчя Сави (Коб., II, 1956, 208); Данило і Тося похилили голови і втупили погляди в землю, ховаючи очі від людей (Смолич, Мир.., 1958, 54); *Образно.
Словник української мови в 11 томах
погляд —
По́гляд, -ду м. Взглядъ. Видно сокола по польоту, а сову по погляду. Ном. № 7343. На погляд вона добра пані. Черниг.
Словник української мови Грінченка