погляд
по́гляд
-у, ч.
1》 Спрямованість, скерованість зору на кого-, що-небудь.
|| Вираз очей, манера дивитися. Відводити погляд. Зустрічатися поглядом.
2》 Думка, судження про що-небудь.
|| тільки мн. Система переконань, уявлень; світогляд, світосприймання.
З погляду — а) (кого) на думку кого-небудь; б) (чого, якого) стос. до чого, з боку чого.
На мій (його, її і т. ін.) погляд — уживається у знач. вставн. речення для вказування на джерело повідомлення, вираженого реченням або його окремою частиною.
Великий тлумачний словник сучасної української мови