погоджувати
ПОГО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОГО́ДИТИ, джу, диш, док.
1. Одержувати чиє-небудь схвалення, згоду на щось; узгоджувати.
– Дозвольте, а з ким ви цей лозунг погодили, Іване Володимировичу? – спитав Мічуріна Рябов (О. Довженко);
– Ящук найбільше сварився за те, що я не прийшов до нього ще раз погодити статтю (С. Журахович);
// Обговорюючи що-небудь, приходити до єдиної думки.
Ми, пригадую, ніяк не могли погодити між собою питання: “Мистецтво кіно чи ні?” (Ю. Яновський).
2. Приводити у відповідність з чим-небудь, установлювати потрібне співвідношення; координувати.
Значення нервової системи полягає в тому, що вона регулює і погоджує роботу всіх органів, пристосовує її до умов середовища (з навч. літ.);
Палкая козачка поладила й погодила усе так, як бажалося її душеньці (Марко Вовчок);
Погодити грошові надходження з витратами.
Словник української мови (СУМ-20)