погоджувати —
пого́джувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
погоджувати —
-ую, -уєш, недок., погодити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Одержувати чиє-небудь схвалення, згоду на щось; узгоджувати. || Обговорюючи що-небудь, приходити до єдиної думки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
погоджувати —
ПОГО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОГО́ДИТИ, джу, диш, док. 1. Одержувати чиє-небудь схвалення, згоду на щось; узгоджувати. – Дозвольте, а з ким ви цей лозунг погодили, Іване Володимировичу? – спитав Мічуріна Рябов (О.
Словник української мови у 20 томах
погоджувати —
ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
погоджувати —
ПОГО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОГО́ДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Одержувати чиє-небудь схвалення, згоду на щось; узгоджувати. — Дозвольте, а з ким ви цей лозунг погодили, Іване Володимировичу? — спитав Мічуріна Рябов (Довж.
Словник української мови в 11 томах