погоджуватися

Давати згоду, не мати проти, (після просьб) даватися на підмову, піддаватися; (доходити згоди) порозуміватися; (з ким) г. признавати рацію кому, (з чим) примирятися, призвичаюватися до; дк. ПОГОДИТИСЯ, (на що) ф. піти на що.

Значення в інших словниках

1. погоджуватися — (приймати чиюсь думку, схвалюючи її) згоджуватися, потакувати, підтакувати, приставати.  Словник синонімів Полюги
2. погоджуватися — пого́джуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. погоджуватися — див. згоджуватися  Словник синонімів Вусика
4. погоджуватися — -уюся, -уєшся, недок., погодитися, -джуся, -дишся, док. 1》 Давати згоду (у 1 знач.). 2》 Приходити до згоди (у 2 знач.); порозуміватися. 3》 Бути згодним із ким-, чим-небудь; визнавати що-небудь правильним, доречним; підтримувати когось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. погоджуватися — ПОГО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПОГО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док. 1. Давати згоду (у 1 знач.). Юра .. не дуже охоче погоджувався їхати (Мирослав Ірчан); Сам за усе погадає й поміркує.., а жінці тільки скаже, коли треба.  Словник української мови у 20 томах
6. погоджуватися — ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
7. погоджуватися — ПОГО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПОГО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док.1. Давати згоду (у 1 знач.). Юра.. не дуже охоче погоджувався їхати (Ірчан, II, 1958, 185); Сам за усе погадає й поміркує.., а жінці тільки скаже, коли треба.  Словник української мови в 11 томах