погойдатися
ПОГОЙДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
Гойдатися якийсь час.
Рано розпочинає жити дитина: на умі ще в неї й річка, .. і ліс, де хотілося би ще погойдатись на груші, нахилити ліщину, – а життя вже квапить і жене то овець пасти, то ріллю боронити (Г. Хоткевич);
Скочили [парашутисти] і повисли на парашутах. Погойдались, погойдались, як ляльки, а потім посідали на землю (Ю. Яновський);
Хлопцеві хочеться неодмінно на середині кладки погойдатися (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)