погойдатися
ПОГОЙДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Гойдатися якийсь час.
Рано розпочинає жити дитина: на умі ще в неї й річка, ..і ліс, де хотілося би ще погойдатись на груші, нахилити ліщину, — а життя вже квапить і жене то овець пасти, то ріллю боронити (Хотк., І, 1966, 127);
Скочили [парашутисти] і повисли на парашутах. Погойдались, погойдались, як ляльки, а потім посідали на землю (Ю. Янов., І, 1954, 44);
Хлопцеві хочеться неодмінно на середині кладки погойдатися (Стельмах, І, 1962, 128).
Словник української мови (СУМ-11)