поголубілий

ПОГОЛУБІ́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до поголубі́ти.

Поголубіле небо.

Значення в інших словниках

1. поголубілий — поголубі́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. поголубілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до поголубіти. Поголубіле небо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поголубілий — ПОГОЛУБІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до поголубі́ти. Поголубіле небо.  Словник української мови в 11 томах