поголубіти

ПОГОЛУБІ́ТИ, і́є.

Док. до голубі́ти 2.

Уляглися сніги, небо поголубіло (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. поголубіти — поголубі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поголубіти — -іє. Док. до голубіти 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поголубіти — ПОГОЛУБІ́ТИ, і́є. Док. до голубі́ти 2. Уляглися сніги, небо поголубіло (Ю. Янов., Мир, 1956, 298).  Словник української мови в 11 томах
4. поголубіти — Поголубіти, -бію, -єш гл. Сдѣлаться голубымъ. Вх. Зн. 51.  Словник української мови Грінченка