поголубіти
ПОГОЛУБІ́ТИ, і́є. Док. до голубі́ти 2.
Уляглися сніги, небо поголубіло (Ю. Янов., Мир, 1956, 298).
Словник української мови (СУМ-11)ПОГОЛУБІ́ТИ, і́є. Док. до голубі́ти 2.
Уляглися сніги, небо поголубіло (Ю. Янов., Мир, 1956, 298).
Словник української мови (СУМ-11)