Орфографічний словник української мови

поголубіти

поголубі́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. поголубіти — -іє. Док. до голубіти 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поголубіти — ПОГОЛУБІ́ТИ, і́є. Док. до голубі́ти 2. Уляглися сніги, небо поголубіло (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
  3. поголубіти — ПОГОЛУБІ́ТИ, і́є. Док. до голубі́ти 2. Уляглися сніги, небо поголубіло (Ю. Янов., Мир, 1956, 298).  Словник української мови в 11 томах
  4. поголубіти — Поголубіти, -бію, -єш гл. Сдѣлаться голубымъ. Вх. Зн. 51.  Словник української мови Грінченка