поголубілий

поголубі́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до поголубіти. Поголубіле небо.

Значення в інших словниках

1. поголубілий — поголубі́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. поголубілий — ПОГОЛУБІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до поголубі́ти. Поголубіле небо.  Словник української мови у 20 томах
3. поголубілий — ПОГОЛУБІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до поголубі́ти. Поголубіле небо.  Словник української мови в 11 томах