Словник української мови у 20 томах

пограбування

ПОГРАБУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. пограбува́ти.

Під усіма тими відомостями про нього [Давида] стояло стисло нерівним почерком написане: “В справі пограбування кооперативу зізнання дати відмовляюсь” (А. Головко);

Більша частина кам'яних церков у древній Русі будувалась на кошти князів, нагромаджені шляхом пограбування народу (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пограбування — пограбува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. пограбування — -я, с. Дія за знач. пограбувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пограбування — ГРАБІ́Ж (напад з метою привласнення чужого майна), ГРАБУ́НОК, ГРАБУВА́ННЯ, ПОГРАБУВА́ННЯ, ДОБИ́ТОК заст., ТАТЬБА́ заст., ГРАБІ́ЖКА діал., РАБУ́НОК діал. Як сарана, налітали вони на села й замки.. і поверталися до коша з отарами овець і баранців.  Словник синонімів української мови
  4. пограбування — ПОГРАБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. пограбува́ти. Під усіма тими відомостями про нього [Давида] стояло стисло нерівним почерком написане: «В справі пограбування кооперативу зізнання дати відмовляюсь» (Головко, II, 1957, 164)...  Словник української мови в 11 томах