пограбування
ПОГРАБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. пограбува́ти.
Під усіма тими відомостями про нього [Давида] стояло стисло нерівним почерком написане: «В справі пограбування кооперативу зізнання дати відмовляюсь» (Головко, II, 1957, 164);
Більша частина кам’яних церков у древній Русі будувалась на кошти князів, нагромаджені шляхом пограбування народу (Іст. УРСР, І, 1953, 82).
Словник української мови (СУМ-11)