погратися

ПОГРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. чим, з ким – чим і без дод. Гратися, розважаючись якийсь час.

Я впіймала одно поросятко та хотіла погратись та погладити по спинці (І. Нечуй-Левицький);

Ванько рукавом витирав очі й під носом, .. вискакував на вулицю – погратися з дітворою (М. Стельмах);

* Образно. Поплив човен в синє море, А воно заграло, – Погралися гори-хвилі – І скіпок не стало (Т. Шевченко);

// перен. Ставитися якийсь час до кого-, чого-небудь легковажно, несерйозно.

Може, йому заманулося тільки погратися та посміятися з мене, дурної, а я йму віри? (Панас Мирний);

Бажається панам пограться троха з нами, Бо бачуть [бачать], що в тюрмі зовсім ми в їх руках (І. Франко).

2. чим. Поводитися з яким-небудь предметом як з іграшкою, забавлятися якийсь час.

Махотін підійшов до Тимка, пощурив очі, погрався ключами (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. погратися — погра́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. погратися — -аюся, -аєшся, док. 1》 чим, з ким – чим і без додатка. Гратися, розважаючись якийсь час. || перен. Ставитися якийсь час до кого-, чого-небудь легковажно, несерйозно. 2》 чим. Поводитися з яким-небудь предметом як з іграшкою, забавлятися якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. погратися — ГРА́ТИ у що, чого й без додатка (брати участь у якій-небудь грі), ГРА́ТИСЯ у що, БА́ВИТИСЯ у що, чого, ГУЛЯ́ТИ у що, розм., ГУЛЯ́ТИСЯ у що, розм.; РІ́ЗАТИСЯ у що, розм., ДУ́ТИСЯ у що, фам. (з азартом, перев. у карти); КОЗИРЯ́ТИ без додатка, розм.  Словник синонімів української мови
4. погратися — ПОГРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. чим, з ким — чим і без додатка. Гратися, розважаючись якийсь час. Я впіймала одно поросятко та хотіла погратись та погладити по спинці (Н.-Лев., III, 1956, 283); Ванько рукавом витирав очі й під носом,..  Словник української мови в 11 томах
5. погратися — Погратися, -граюся, -єшся гл. Поиграть. Пограймось, погуляймо та пісеньку заспіваймо. Шевч. 29.  Словник української мови Грінченка