погрібець

ПОГРІБЕ́ЦЬ, бця́, ч.

1. Невеликий погріб.

Біля них [хат] – ніяких інших будівель, ні загонів, ні клунь. Хіба погрібець абощо... (А. Головко).

2. заст. Дорожня скринька з напоями та харчами.

Аксинья винесла великий чемодан, погрібець, портплед з ковдрами та подушками (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. погрібець — погрібе́ць іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. погрібець — див. погріб  Словник синонімів Вусика
3. погрібець — -бця, ч. 1》 Невеликий погріб. 2》 заст. Дорожня скринька з напоями та харчами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. погрібець — СКРИ́НЬКА (маленька коробка для зберігання коштовностей, дрібних предметів), ШКАТУ́ЛКА, ШКАТУ́ЛА заст., ПОГРІБЕ́ЦЬ заст., ШАБАТУ́РА діал.; РА́ХВА (дерев'яна інкрустована, круглої форми); ШУХЛЯ́ДА (чотирикутна, перев. висувна — в столі, шафі). Донна Анна..  Словник синонімів української мови
5. погрібець — ПОГРІБЕ́ЦЬ, бця́, ч. 1. Невеликий погріб. Біля них [хат] — ніяких інших будівель, ні загонів, ні клунь. Хіба погрібець абощо… (Головко, І, 1957, 166). 2. заст. Дорожня скринька з напоями та харчами.  Словник української мови в 11 томах
6. погрібець — По́гріб, -ба м. Погребъ. Дід... закинув його у погріб. Рудч. Ск. II. 14. ум. погрібець. Чуб. V. 1174. В погребці замурувався. Драг. 39. Маленький погрібець повен яєць. ХС. ІІІ. 63. --------------- Погріб, -ре́бу м. Погребеніе.  Словник української мови Грінченка