погрібець
ПОГРІБЕ́ЦЬ, бця́, ч.
1. Невеликий погріб.
Біля них [хат] — ніяких інших будівель, ні загонів, ні клунь. Хіба погрібець абощо… (Головко, І, 1957, 166).
2. заст. Дорожня скринька з напоями та харчами.
Аксинья винесла великий чемодан, погрібець, портплед з ковдрами та подушками (Тулуб, В степу.., 1964, 454).
Словник української мови (СУМ-11)