подвоювати

ПОДВО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПОДВО́ЇТИ, о́ю, о́їш; наказ. сп. подво́юй і подві́й; док., що.

1. Збільшувати вдвічі.

Комбайни збільшують видобуток вугілля, подвоюють і потроюють продуктивність робітників (з газ.);

За п'ятиріччя ми подвоїли урожай усіх культур (з наук. літ.);

// Значно збільшувати проти звичайного; посилювати.

Танець кожній жінці подвоює вроду (Яків Баш);

Почуттє [почуття] товариського і чисто людського обов'язку відразу подвоїло її сили (І. Франко).

2. рідко. Відбивати кого-, що-небудь (про дзеркало, воду і т. ін.).

Дзеркало подвоїло наші парадні фігури (М. Коцюбинський).

3. діал. Висловлювати думку, суперечну попередній, заперечувати сказане раніше.

– Хай пан хоч живцем закопає нас у землю, а ми не подвоїм свого слова (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. подвоювати — подво́ювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. подвоювати — -юю, -юєш, недок., подвоїти, -ою, -оїш; наказ. сп. подвоюй і подвій; док., перех. 1》 Збільшувати вдвічі. || Значно збільшувати проти звичайного; посилювати. 2》 рідко. Відбивати кого-, що-небудь (про дзеркало, воду і т. ін.). 3》 діал.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подвоювати — Подво́ювати, -во́юю, -во́юєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. подвоювати — ПОСИ́ЛЮВАТИ що (спричинятися до сильнішого, інтенсивнішого прояву якогось явища, процесу, якості, почуття тощо), ПІДСИ́ЛЮВАТИ, ЗБІ́ЛЬШУВАТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИ, УМНОЖУВАТИ (УМНОЖА́ТИ), НАРО́ЩУВАТИ, НАПРУЖУВАТИ, ПОЖВА́ВЛЮВАТИ, ПРИДАВА́ТИ кого...  Словник синонімів української мови
5. подвоювати — ПОДВО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПОДВО́ЇТИ, о́ю, о́їш; наказ. сп. подво́юй і подві́й; док., перех. 1. Збільшувати вдвічі. Комбайни збільшують видобуток вугілля, подвоюють і потроюють продуктивність робітників (Рад. Укр.  Словник української мови в 11 томах