подимати

ПОДИМА́ТИ, а́є, недок., розм.

Дути не дуже сильно або час від часу; подувати.

Із-за Дону вітер подима (С. Крижанівський);

// безос.

Із естради подимає гарячим вітром (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. подимати — подима́ти дієслово недоконаного виду дути час від часу — про вітер розм.  Орфографічний словник української мови
2. подимати — -ає, недок., розм. Дути не дуже сильно або час від часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подимати — поди́мати вул. піти (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. подимати — ПОДИМА́ТИ, а́є, недок., розм. Дути не дуже сильно або час від часу. Із-за Дону вітер подима (Криж., Срібне весілля, 1957, 109); // безос. Із естради подимає гарячим вітром (Вас., Вибр., 1954, 50).  Словник української мови в 11 томах
5. подимати — Подима́ти, -ма́ю, -єш гл. Повѣвать. Буде вітрець подимати. АД. І. 64.  Словник української мови Грінченка