1. Словник української мови у 20 томах

подимати

ПОДИМА́ТИ, а́є, недок., розм.

Дути не дуже сильно або час від часу; подувати.

Із-за Дону вітер подима (С. Крижанівський);

// безос.

Із естради подимає гарячим вітром (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подимати — подима́ти дієслово недоконаного виду дути час від часу — про вітер розм. Орфографічний словник української мови
  2. подимати — -ає, недок., розм. Дути не дуже сильно або час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подимати — поди́мати вул. піти (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. подимати — ПОДИМА́ТИ, а́є, недок., розм. Дути не дуже сильно або час від часу. Із-за Дону вітер подима (Криж., Срібне весілля, 1957, 109); // безос. Із естради подимає гарячим вітром (Вас., Вибр., 1954, 50). Словник української мови в 11 томах
  5. подимати — Подима́ти, -ма́ю, -єш гл. Повѣвать. Буде вітрець подимати. АД. І. 64. Словник української мови Грінченка