1. Словник української мови в 11 томах

подимати

ПОДИМА́ТИ, а́є, недок., розм. Дути не дуже сильно або час від часу.

Із-за Дону вітер подима (Криж., Срібне весілля, 1957, 109);

// безос.

Із естради подимає гарячим вітром (Вас., Вибр., 1954, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подимати — подима́ти дієслово недоконаного виду дути час від часу — про вітер розм. Орфографічний словник української мови
  2. подимати — -ає, недок., розм. Дути не дуже сильно або час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подимати — ПОДИМА́ТИ, а́є, недок., розм. Дути не дуже сильно або час від часу; подувати. Із-за Дону вітер подима (С. Крижанівський); // безос. Із естради подимає гарячим вітром (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  4. подимати — поди́мати вул. піти (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. подимати — Подима́ти, -ма́ю, -єш гл. Повѣвать. Буде вітрець подимати. АД. І. 64. Словник української мови Грінченка