подлубати

ПОДЛУ́БАТИ, аю, аєш, док., розм.

1. Док. до длу́бати 1.

Подлубати долівку.

2. Длубати, колупати якийсь час.

Чапа .. подлубав пальцем у густій бороді (П. Панч).

◇ (1) В голові́ подлу́бати, жарт. – розміркувати, обдумати.

[Нечипір:] Легко сказати, Тяжко зробити: Перш треба подумать, в голові подлубать! (М. Кропивницький);

– Добре, що так. Бо якби інакше, то Юстус би ще в голові подлубав, чи їхати йому до тих шибеників (Н. Королева).

Значення в інших словниках

1. подлубати — подлу́бати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. подлубати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 Док. до длубати 1). Подлубати долівку. 2》 Длубати, колупати якийсь час. В голові подлубати жарт. — розміркувати, обдумати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подлубати — в голові́ подлу́бати, жарт. Розміркувати, обдумати. (Нечипір:) Легко сказати, Тяжко зробити: Перш треба подумать, в голові подлубать! (М. Кропивницький).  Фразеологічний словник української мови
4. подлубати — ПОДЛУ́БАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. Док. до длу́бати 1. Подлубати долівку. 2. Длубати, колупати якийсь час. Чапа.. подлубав пальцем у густій бороді (Панч, Гомон. Україна, 1954, 70). ◊ В голові́ подлу́бати, жарт. — розміркувати, обдумати.  Словник української мови в 11 томах
5. подлубати — Подлубати, -баю, -єш гл. Поковырять.  Словник української мови Грінченка