подобрішати
ПОДОБРІ́ШАТИ, аю, аєш, док.
1. Втратити попередню суворість, стати добрішим.
Онисія Степанівна, зачувши гостинця, трошки пом'якішала [пом'якшала], подобрішала й спустила голос нижче на цілу октаву (І. Нечуй-Левицький);
Очі Свирида Яковлевича подобрішали, риси на обличчі стали лагідніші (М. Стельмах).
2. рідко. Стати кращим; поліпшати (про предмети).
Швидко дорога подобрішала; я йшов повз великий артільний сад, який .. захищав землю від піщаних віхол (І. Волошин).
3. перен., розм. Стати, зробитися товстішим, повнішим, огряднішим (про людину); погладшати.
Подобрішати на хороших харчах.
Словник української мови (СУМ-20)