Великий тлумачний словник сучасної мови

подобрішати

подобрі́шати

-аю, -аєш, док.

1》 Док. до добрішати.

2》 рідко. Стати кращим; поліпшати (про предмети).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. подобрішати — подобрі́шати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. подобрішати — Подобрі́шати, -шаю, -шаєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. подобрішати — ПОДОБРІ́ШАТИ, аю, аєш, док. 1. Втратити попередню суворість, стати добрішим. Онисія Степанівна, зачувши гостинця, трошки пом'якішала [пом'якшала], подобрішала й спустила голос нижче на цілу октаву (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. подобрішати — ДОБРІ́ШАТИ (втрачати попередню суворість, ставати добрішим), ЛАГІДНІ́ТИ, ЛАГІДНІ́ШАТИ, М'Я́КШАТИ, М'Я́КНУТИ, ОБМ'ЯКА́ТИ розм., ДОБРІ́ТИ розм., УЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ (ВЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ) розм. — Док.  Словник синонімів української мови
  5. подобрішати — ПОДОБРІ́ШАТИ, аю, аєш, док. 1. Док. до добрі́шати. Онисія Степанівна, зачувши гостинця, трошки пом’якішала [пом’якшала], подобрішала й спустила голос нижче на цілу октаву (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  6. подобрішати — Подобрішати, -шаю, -єш гл. = подобріти.  Словник української мови Грінченка