подобрішати

ПОДОБРІ́ШАТИ, аю, аєш, док.

1. Док. до добрі́шати.

Онисія Степанівна, зачувши гостинця, трошки пом’якішала [пом’якшала], подобрішала й спустила голос нижче на цілу октаву (Н.-Лев., III, 1956, 170);

Очі Свирида Яковлевича подобрішали, риси на обличчі стали лагідніші (Стельмах, II, 1962, 377).

2. рідко. Стати кращим; поліпшати (про предмети).

Швидко дорога подобрішала; я йшов повз великий артільний сад, який.. захищав землю від піщаних віхол (Вол., Дні.., 1958, 56).

Значення в інших словниках

1. подобрішати — подобрі́шати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. подобрішати — -аю, -аєш, док. 1》 Док. до добрішати. 2》 рідко. Стати кращим; поліпшати (про предмети).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подобрішати — Подобрі́шати, -шаю, -шаєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. подобрішати — ПОДОБРІ́ШАТИ, аю, аєш, док. 1. Втратити попередню суворість, стати добрішим. Онисія Степанівна, зачувши гостинця, трошки пом'якішала [пом'якшала], подобрішала й спустила голос нижче на цілу октаву (І.  Словник української мови у 20 томах
5. подобрішати — ДОБРІ́ШАТИ (втрачати попередню суворість, ставати добрішим), ЛАГІДНІ́ТИ, ЛАГІДНІ́ШАТИ, М'Я́КШАТИ, М'Я́КНУТИ, ОБМ'ЯКА́ТИ розм., ДОБРІ́ТИ розм., УЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ (ВЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ) розм. — Док.  Словник синонімів української мови
6. подобрішати — Подобрішати, -шаю, -єш гл. = подобріти.  Словник української мови Грінченка