подобріти

ПОДОБРІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до добрі́ти.

— Хоч сьогодні єгомость [священик] злі, то завтра подобріють (Март., Тв., 1954, 172);

— Не знаю, чи подобріє пан до нас, але задуматись задумається (Стельмах, І, 1962, 358).

Значення в інших словниках

1. подобріти — подобрі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. подобріти — -ію, -ієш. Док. до добріти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подобріти — ПОДОБРІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до добрі́ти. – Хоч сьогодні єгомость [священик] злі, то завтра подобріють (Л. Мартович); – Не знаю, чи подобріє пан до нас, але задуматись задумається (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
4. подобріти — ДОБРІ́ШАТИ (втрачати попередню суворість, ставати добрішим), ЛАГІДНІ́ТИ, ЛАГІДНІ́ШАТИ, М'Я́КШАТИ, М'Я́КНУТИ, ОБМ'ЯКА́ТИ розм., ДОБРІ́ТИ розм., УЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ (ВЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ) розм. — Док.  Словник синонімів української мови
5. подобріти — Подобріти, -рію, -єш гл. Сдѣлаться добрѣе. О. 1861. XI. Св. 67. Ох, арендар подобрів, взяв жінку з собою, тепер мене оставив з дітьми сиротою. Чуб. V. 1089.  Словник української мови Грінченка