подорожити

ПОДОРОЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, док., ким, чим і без дод.

Надати великого значення, побоятися втратити кого- або що-небудь.

Чекав [Шайба], що коли так скаже, то його зупинять, попросять залишитись тут, в управлінні. Але ним не подорожили (В. Земляк).

Значення в інших словниках

1. подорожити — подорожи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. подорожити — -жу, -жиш. Док. до дорожити 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подорожити — ПОДОРОЖИ́ТИ, жу́, жи́ш. Док. до дорожи́ти 1. Чекав [Шайба], що коли так скаже, то його зупинять, попросять залишитись тут, в управлінні. Але ним не подорожили (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 391).  Словник української мови в 11 томах
4. подорожити — Подорожи́ти, -жу, -жи́ш гл. = подорожитися.  Словник української мови Грінченка