подорожити
ПОДОРОЖИ́ТИ, жу́, жи́ш. Док. до дорожи́ти 1.
Чекав [Шайба], що коли так скаже, то його зупинять, попросять залишитись тут, в управлінні. Але ним не подорожили (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 391).
Словник української мови (СУМ-11)ПОДОРОЖИ́ТИ, жу́, жи́ш. Док. до дорожи́ти 1.
Чекав [Шайба], що коли так скаже, то його зупинять, попросять залишитись тут, в управлінні. Але ним не подорожили (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 391).
Словник української мови (СУМ-11)