подружжячко
ПОДРУ́ЖЖЯЧКО, а, с.
Пестл. до подру́жжя.
– Як веселого норову, то весело із ним і жити буде... Сам не сумуватиме і подружжячку смуткувати не дасть (Марко Вовчок);
Не травиця ноги спутала, Не росиця очі вибила. Спутало мене замужжячко, Невірне моє подружжячко (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)