Словник української мови у 20 томах

подубити

ПОДУБИ́ТИ, дублю́, ду́биш, мн. ду́блять, док., що.

1. Якись час обробляти сиру шкуру спеціальною дубильною речовиною, роблячи її придатною для використання.

Подубити трохи шкури.

2. Видубити все або багато чого-небудь.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. подубити — подуби́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. подубити — -блю, -убиш, перех. Док. до дубити.  Великий тлумачний словник сучасної мови