Орфографічний словник української мови

подубити

подуби́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. подубити — -блю, -убиш, перех. Док. до дубити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. подубити — ПОДУБИ́ТИ, дублю́, ду́биш, мн. ду́блять, док., що. 1. Якись час обробляти сиру шкуру спеціальною дубильною речовиною, роблячи її придатною для використання. Подубити трохи шкури. 2. Видубити все або багато чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах