подубити

подуби́ти

-блю, -убиш, перех.

Док. до дубити.

Значення в інших словниках

1. подубити — подуби́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. подубити — ПОДУБИ́ТИ, дублю́, ду́биш, мн. ду́блять, док., що. 1. Якись час обробляти сиру шкуру спеціальною дубильною речовиною, роблячи її придатною для використання. Подубити трохи шкури. 2. Видубити все або багато чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах