подуматися
ПОДУ́МАТИСЯ, ається, док., безос.
З'явитися в думці, уяві; промайнути в думці, уяві.
[Любов:] Раптом мені подумалось: ах, се зі мною самою буде нещастя (Леся Українка);
– Не розумію, чому подумалося про це саме зараз? (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)