подуматися
ПОДУ́МАТИСЯ, ається, док., безос. З’явитися в думці, уяві; промайнути в думці, уяві.
[Любов:] Раптом мені подумалось: ах, се зі мною самою буде нещастя (Л. Укр., II, 1951, 49);
— Не розумію, чому подумалося про це саме зараз? (Собко, Срібний корабель, 1961, 186).
Словник української мови (СУМ-11)